ПОЛОЖЕННЯ про внутрішню систему забезпечення якості освіти Яланецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Томашпільської селищної ради Вінницької області

Погоджено                                                                                                                          Затверджено

педагогічною радою  закладу освіти                                                                    наказом  по закладу освіти                                                         

протокол №3 від 24.01.2020 року                                                                          № 10  від 24.01. 2020 року                                                                                                                                                                            

Голова педагогічної ради                                                                                       Керівник  закладу освіти

закладу освіти                                                                                                                        _________М.М.Павлишен    

__________М.М.Павлишен                                   

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Яланецької загальноосвітньої школи   І-ІІІ ступенів

 Томашпільської селищної ради Вінницької області

Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її  успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та державою.

Метою освітньої діяльності закладу загальної середньої освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих  і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для  успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України  та її європейського вибору.

Положення про забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у Яланецькій  загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Томашпільської районної ради Вінницької області (далі − Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2017, № 2145-VIIІ, який почав діяти з 28 вересня 2017 року (стаття 41. Система забезпечення якості освіти) та інших нормативних документів.

РОЗДІЛ І

Загальні положення

1. Система забезпечення якості освітньої діяльності в закладі загальної середньої освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти) (частина 3 статті 41 Закону України «Про освіту») передбачає:

• Стратегію (політики) та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного           управління закладом освіти;
• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища,            універсального дизайну та розумного пристосування;
• інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

2. Внутрішні чинники якості загальної середньої освіти

• якість основних умов освітнього процесу;
• якість реалізації освітнього процесу;
• якість результатів освітнього процесу.

3. Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти в

закладі загальної середньої освіти.

4. Затвердження та оприлюднення Положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти.

Розроблена  Стратегія (политики) та процедури  виноситься на обговорення  педагогічної ради закладу освіти , схвалюється на її засіданні та затверджується керівником закладу освіти.

Педагогічна рада закладу освіти має право вносити в нього  зміни та доповнення.

Документ оприлюднюється на сайті закладу освіти.

5. Основні терміни та їх визначення:

Сутність внутрішньої системи забезпечення якості освіти розкривається через співвідношення таких термінів як:

• Якість освіти — відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг (пункт 29 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту»).

• Якість освітньої діяльності — рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг (пункт 30 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту»).

1. Автономія — право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування,

яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у

прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом.

2. Академічна свобода — самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науковопедагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень з урахуванням обмежень, установлених законом.

3. Безоплатна освіта — освіта, яка здобувається особою за рахунок коштів

державного та/або місцевих бюджетів згідно із законодавством.

4. Викладацька діяльність — діяльність, яка спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і

творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка проводиться педагогічним працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору.

5. Електронний підручник (посібник) — електронне навчальне видання із систематизованим викладом навчального матеріалу, що відповідає освітній програмі, містить цифрові об’єкти різних форматів та забезпечує інтерактивну взаємодію.

6. Заклад освіти — юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність.

7. Засновник закладу освіти — орган державної влади від імені держави,

відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника.

8. Здобувачі освіти —учні, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти.

9. Індивідуальна освітня траєкторія — персональний шлях реалізації

особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання. Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти може бути реалізована через індивідуальний навчальний план.

10. Індивідуальна програма розвитку — документ, що забезпечує

індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами,

закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних

потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з

обов’язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання.

11. Індивідуальний навчальний план — документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії та розробляється закладом освіти у взаємодії із здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів.

12. Інклюзивне навчання — система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.

13. Інклюзивне освітнє середовище — сукупність умов, способів і засобів

їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів

освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.

14. Кваліфікація — визнана уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою

компетентностей (результатів навчання).

15. Компетентність — динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

16. Освітній процес — система науково-методичних і педагогічних заходів,

спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей.

17. Освітня діяльність — діяльність суб’єкта освітньої діяльності,

спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього

процесу у формальній та/або неформальній освіті.

18. Освітня послуга — комплекс визначених законодавством, освітньою

програмою та/або договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання.

19.Освітня програма — єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів

вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів

тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання.

20.Особа з особливими освітніми потребами — особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту.

21. Педагогічна діяльність — інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей.

22. Результати навчання — знання, уміння, навички, способи мислення,

погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

23. Рівень освіти — завершений етап освіти, що характеризується рівнем

складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

24.Розумне пристосування — запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами;

25. Система освіти — сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти,

кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними.

26. Спеціальні закони — закони України «Про дошкільну освіту», «Про

загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійнотехнічну освіту», «Про вищу освіту».

27. Суб’єкт освітньої діяльності — фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація), що провадить освітню діяльність.

28. Універсальний дизайн у сфері освіти — дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну.

29.Моніторинг – комплексна система вивчення та аналізу динаміки змін

основних показників якості освіти за певний період часу.

6. Мета, принципи  та основні завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти  в закладі загальної середньої освіти

    6.1. Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі освіти  є:

• гарантування якості освіти;
• формування довіри суспільства до закладу освіти;
• постійне та послідовне підвищення якості освіти.
• допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

   6.2. Принципи внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

1. Дитиноцентризм.  Головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність закладу освіти, є дитина.

2. Автономія закладу освіти, яка передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і напрямів розвитку закладу освіти, які відповідають нормативно-правовим документам, Державним стандартам загальної середньої освіти.

3. Цілісність системи управління якістю. Усі компоненти діяльності закладу освіти взаємопов’язані, це створює взаємозалежність між ними. Наприклад, якість освіти залежить від оптимального добору педагогічних кадрів, мотивуючого освітнього середовища, використання освітніх технологій, спрямованих на оволодіння ключовими компетентностями,

сприятливої для творчої роботи психологічної атмосфери. Зниження якості хоча б одного названого компоненту знизить у цілому якість освіти.

4. Постійне вдосконалення. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти – це постійний процес, за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності, підтримується дієвість закладу, забезпечується відповідність змінам у освітній сфері, створюються нові можливості тощо.

5. Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності у закладі освіти не є замкнутою, на неї безпосередньо впливають зовнішні чинники – засновник, місцева громада, освітня політика держави.

6. Гнучкість і адаптивність. Система освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства.

6.3. Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу освіти є:

- оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та

   освітньої діяльності в закладі освіти;

- постійний моніторинг змісту освіти;

- спостереження за реалізацією освітнього процесу;

- моніторинг технологій навчання;

- моніторинг ресурсного потенціалу закладу освіти;

- моніторинг управління ресурсами та процесами;

- спостереження за станом соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення

інформації щодо її результатів;

- розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності

та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;

- здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти,

нормативних документів управління освіти, наказів відділу освіти та

рішень педагогічної ради закладу освіти;

- експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних

працівників;

- вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і

негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій

основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й

усунення негативних тенденцій;

- збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;

- аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень по закладу освіти;

- надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі

контролю.

   6.4. Напрями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу:

• Освітнє середовище.
• Система оцінювання освітньої діяльності учнів.
• Система педагогічної діяльності.
• Система управлінської діяльності.

7. Зміст контролю адміністрацією закладу освіти:

• виконання Закону "Про освіту";
• використання методичного забезпечення в освітньому процесі;
• реалізація затверджених освітніх програм і навчальних планів,
• дотримання затверджених навчальних графіків;
• контроль реалізації права здобувачів освіти на одержання якісної освіти;
• ведення освітньої документації (плани, класні журнали, щоденники та

зошити здобувачів освіти, журнали позаурочної діяльності тощо);

• рівень навчальних досягнень здобувачів освіти, якості освіти;
• стан викладання навчальних предметів;
• стан підготовки та проведення олімпіад;
• стан проведення гурткових, факультативних занять, навчальних курсів;
• організація учнівського самоврядування;
• профілактика правопорушень серед здобувачів освіти;
• попередження дитячого травматизму;
• дотримання Статуту, Правил внутрішнього трудового розпорядку й

інших локальних актів закладу освіти;

• дотримання порядку проведення тематичної та підсумкової атестації

здобувачів освіти і поточного контролю їхньої успішності;

• робота творчих груп, шкільних методичних об'єднань, бібліотеки, семінарів;
• реалізація виховних програм та їх результативність;
• організація харчування та медичного обслуговування учасників освітнього процесу;
• охорона життя та здоров'я учасників освітнього процесу;
• виконання прийнятих колективних рішень, нормативних актів;
• стан методичної роботи;
• контроль позакласної роботи;
• контроль роботи навчальних кабінетів;
• контроль раціонального використання наочного приладдя, технічниїх засобів навчанння, інформаційно-комунікаційних технологій;
• контроль стану спільної роботи закладу освіти  та громадськості;
• інші питання в рамках компетенції керівника закладу освіти.

8. Функції, об'єкти і суб'єкти внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

Основними функціями внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

-  інформаційно-аналітична;

- контрольно-діагностична;

- корективно-регулятивна;

- стимулююча.

Об'єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

- освітній процес (урочна і позаурочна діяльність);

- результати виховної діяльності (виховна робота, система позакласного і

позашкільного навчання і виховання тощо);

- методична робота;

- робота з батьками.

Суб'єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

- члени адміністрації: керівник закладу освіти і його заступники;

- особи, що мають відповідні повноваження згідно з посадовими

інструкціями і/або функціональними обов'язками.

9. Методи контролю за діяльністю вчителя:

- анкетування;

- тестування;

- соціальне опитування;

- моніторинг;

- спостереження;

- вивчення документації;

- відвідування і аналіз уроків;

- бесіда про діяльність здобувачів освіти;

- результати навчальної діяльності здобувачів освіти.

10. Методи контролю над результатами навчальної діяльності:

-  спостереження;

- усне опитування;

- письмове опитування;

- письмова перевірка знань (перевірна контрольна робота, тестування);

- комбінована перевірка;

- бесіда, анкетування, тестування;

- перевірка документації.

11. Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти (за змістом):

- тематичний (глибоке вивчення певного конкретного питання у практиці роботи колективу, підрозділу, групи, методичного об'єднання, одного педагогічного працівника  або класного керівника);

- фронтальний (усебічне вивчення колективу, класу, групи або одного педагогічного працівника).

12. Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

- персональний (має місце як при тематичному, так і при фронтальному виді контролю);

- класно-узагальнюючий (фронтальний);

13. Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої

системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:

- визначення мети контролю;

- визначення об'єктів контролю;

- складання плану перевірки;

- інструктаж учасників;

- вибір форм і методів контролю;

- констатація фактичного стану справ;

- об'єктивна оцінка цього стану;

- висновки, що випливають з оцінки;

- рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або

усунення недоліків;

- визначення строків для ліквідації недоліків або повторний контроль.

14. Контроль внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснює

керівник закладу освіти, за його дорученням заступники з навчально-виховної роботи, виховної роботи  або створена з цієї метою комісія. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці.

Кожен адміністратор протягом навчального року відвідує таку кількість уроків, яка дозволяє йому знати стан справ у закладі освіти, дієво впливати на якість освітнього процесу.

Фронтальна перевірка кожного з навчальних предметів, вивчення стану викладання предметів та рівень навчальних досягнень здобувачів освіти проводиться не рідше одного разу на п’ять років.

Контроль за викладанням навчальних курсів основ наук здійснюється в

кілька етапів:

- відповідно до річного плану роботи закладу освіти обираються об'єкти контролю;

- формулюється його мета;

- визначається методика перевірки;

- залучаються помічники зі шкільного методичного активу;

- збирається інформація про стан навчально-виховної роботи з об'єктів

контролю.

Керівник закладу освіти видає наказ про строки та мету майбутньої перевірки, установлює термін подання підсумкових матеріалів і план-завдання, що визначає питання конкретної перевірки та необхідність забезпечити достатню поінформованість і порівняльність результатів контролю для підготовки підсумкової довідки, наказу.

Тривалість тематичних чи фронтальних перевірок складає таку кількість днів, яка необхідна для вивчення, але  не менше  5 днів із відвідуванням такої кількості уроків, яка  необхідна для здійснення аналізу результатів - не менше 10 уроків, занять чи інших заходів.

Члени комісії, які здійснюють перевірку, мають право запитувати

необхідну інформацію, вивчати документацію, що відноситься до предмета

контролю.

При проведенні планового контролю не потрібно додатково

попереджувати вчителя, якщо в місячному плані зазначені строки контролю.

В екстрених випадках керівник закладу освіти і його заступники з навчально-виховної роботи та виховної роботи можуть відвідувати уроки вчителів закладу освіти  без попередження.

Підстави для проведення контролю:

- атестація педагогічних працівників;

- плановість контролю;

- перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень;

- звертання фізичних та юридичних осіб із приводу порушень у галузі

освіти.

За результатами будь-якого виду перевірки в рамках контролю

складається протокол експертизи довільної (або затвердженої) форми, з яким

ознайомлюється особа, яку перевіряють, під підпис.

Результати перевірки оформляються у вигляді аналітичної довідки чи

наказу по закладу освіти в яких указується:

- мета контролю;

- строки контролю;

- склад комісії;

- яка робота проведена у процесі перевірки (відвідані уроки, проведені

контрольні роботи, переглянута шкільна документація, проведені

співбесіди);

- констатація фактів, що виявлені;

- висновки;

- рекомендації або пропозиції;

- де підбиті підсумки перевірки (засідання шкільних  методичних об’єднань, нарада при керівнику закладу освіти, нарада при заступнику керівника закладу освіти, індивідуально тощо);

- дата та підпис відповідального за написання довідки.

Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

- знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;

- знати мету, зміст, види, форми та методи контролю,

- вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації;

- звернутись до комісії із спорів профкому закладу освіти або вищих органів

управління освіти при незгоді з результатами контролю.

За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у

залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального

стану справ:

- проводяться засідання педагогічної або методичної ради, наради при керівнику закладу освіти  або  заступнику керівника, робочі наради з педагогічним складом;

- результати перевірок  ураховуються при проведенні атестації педагогічних працівників.

Керівник закладу освіти  за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

- про видання відповідного наказу;

- про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради закладу освіти;

- про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;

- про представлення до дисциплінарної відповідальності педагогічного працівника;

- про заохочення педагогічних працівників;

- інші рішення в межах своєї компетенції.

Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією закладу освіти самостійно на навчальний рік (відповідно до перспективного плану роботи закладу освіти) у міру необхідності отримання об'єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності педагогічних працівників і доводяться до відома педагогічного колективу.

РОЗДІЛ ІІ

Політики і процедури  вивчення освітньої діяльності закладу  освіти

1.Основні процедури внутрішнього забезпечення якості освіти в закладі освіти:

• система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти (наприклад, моніторинг навчальних досягнень учнів, моніторинг адаптації дітей у закладі, моніторинг наступності між початковим та базовим рівнями освіти тощо);

• самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;

• система оцінювання навчальних досягнень учнів;

• професійне зростання керівних та педагогічних працівників;

• забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти (заклад визначає, яка інформація має бути оприлюднена та з якою періодичністю, крім тієї, що обов’язково має бути оприлюднена відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту»);

• забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників і учнів;

• запобігання та протидія булінгу (цькуванню);

• інші політики і процедури, визначені закладом освіти

2. Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в закладі освіти передбачає здійснення відповідних процедур та заходів за напрямами:

• Управління якісною освітньою діяльністю та розвитком закладу освіти.
• Якість кадрового складу. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
• Дитиноцентричне навчання, викладання та оцінювання здобувачів

освіти.

• Академічну культуру учасників освітнього процесу. Запобігання та

виявлення академічного плагіату.

• Вдосконалення навчально-матеріальної бази для забезпечення освітнього процесу. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.
• Інформаційний менеджмент. Наявність інформаційних систем для

ефективного управління освітнім процесом.

         3. Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації.

         Для вивчення якості освітньої діяльності у закладі освіти використовуються такі методи збору  інформації та інструменти

Опитування:

   • анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);

   • інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);

   • фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами);

Вивчення документації:

   • річний план роботи, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо;

Моніторинг:

   • навчальних досягнень здобувачів освіти;

   • педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять);

   • за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні та буфету, вплив середовища на навчальну діяльність тощо);

Аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність:

   • система оцінювання навчальних досягнень учнів;

   • підсумкове оцінювання учнів;

   • фінансування закладу освіти;

   • кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників тощо;

   • інші інструменти, розроблені закладом освіти.

РОЗДІЛ ІІІ

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково- педагогічну, творчу) діяльність;

- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

- об’єктивне оцінювання результатів навчання.

3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про результати власної навчальної (творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

4. Порушенням академічної доброчесності вважається:

- академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

- самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

- фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

- фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

- списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

- обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

- хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

- необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

5. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- повторне проходження оцінювання (самостійна, контрольна робота тощо);

- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

6. Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу освіти

7. Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

         Система та механізм забезпечення академічної доброчесності визначається Положенням про академічну доброчесність педагогічних працівників Яланецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

РОЗДІЛ ІV

Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти

1. Система оцінювання здобувачів освіти здійснюється за наступними напрямками:

- визначення наявності відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень,

- використання системи оцінювання, спрямованого на моніторинг навчальних досягнень кожного здобувача освіти,

- спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінки.

Результатами освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу є знання, уміння, навички та сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

2. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

4. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

- навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

- стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

- виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

5. При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

6. Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності учнів

є обов’язковою складовою навчальної програми предмета. На початку

вивчення теми вчитель повинен ознайомити учнів з межами теми , питаннями,  системою та критеріями її оцінювання.

7. Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на

засіданні педагогічної ради закладу освіти та відображаються в наказі про підсумки навчально-виховного процесу за І семестр та за навчальний рік.

8. Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1 класі здійснюються  вербально та мають формувальний характер.     

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 1 класу Нової української школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України  від 20.08.2018 року №924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів  першого класу Нової української школи.

         Здійснення формувального оцінювання орієнтує вчителя на спостереження за навчальним поступом кожного учня. Воно розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно.

         Орієнтирами для здійснення формувального оцінювання є вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до першого циклу навчання (1-2 класи), і очікувані результати , зазначені в освітній програмі.

Формувальному оцінюванню підлягає процес навчання учня, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату. Метою такого оцінювання є формування у дитини впевненості в собі, в своїх можливостях; відзначення будь-якого успіху; акцентування уваги на сильних сторонах, а не на поминках; діагностування досягнення на кожному з етапів навчання; адаптування освітнього процесу до здатностей дитини; виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню; стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів; запобігання побоюванням помилитися.                                                                    Формувальне оцінювання має мотивувати і надихати дитину на навчальну діяльність, вияв власних здобутків та сприяти формуванню навичок застосування знань і умінь при виконанні практико орієнтованих завдань.                                                                                                   Невід'ємним складником оцінювальної діяльності є вироблення в учнів здатності самостійно оцінювати власний прогрес. Для організації самоконтролю можна використовувати різноманітні листки самооцінювання, оформлені у цікавий для дітей спосіб. Здійснення зворотного зв'язку з учнями в процесі оцінювання кожної виконаної роботи має орієнтувати їх на успіх, підтримувати й надихати на саморозвиток і вдосконалення. Таким чином виявляється формувальний характер контролю та оцінювання особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду і компетентностей.

Формувальне оцінювання можна забезпечити використанням портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати  все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються  навчальні досягнення учнів, розвивається здатність до самооцінювання, поступово збільшується  відповідальність за власне навчання. Кожний учень має власний стиль і темп навчання. Тому важливо усвідомлювати, що оцінювання учня вчителем не повинно стати причиною заниженої самооцінки молодшого школяра, що неминуче позначається на його навчальній мотивації й успішності.

Алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання  учнів 1 класу:

1. Формулювання об’єктних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.

2. Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання.

3. Забезпечення активної участі учнів у процесі оцінювання.

4. Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).

5. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

         Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці, фіксується учителем/учителькою у свідоцтві досягнень.

         Свідоцтво досягнень має бути зрозумілим документом для батьків дитини або осіб, які їх замінюють, що дає розгорнуте  уявлення про навчальний поступ дитини в закладі освіти під час навчального року.

         Свідоцтво досягнень складається з 2 частин:

• перша частина – характеристика особистих досягнень учнів, заповнюється у жовтні, як проміжний, та у травні як підсумковий звіт, з метою фіксування  навчального поступу, у якому оцінюється активність дитини, самостійна робота на уроці, співпраця з іншими учнями тощо;
• друга частина складається з оцінювання предметних компетентностей. Заповнюється тільки у травні.

Для оцінювання учнів пропонується чотирирівнева система: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату з допомогою вчителя», «ще потребує уваги і допомоги».

         Учителі, які  викладають навчальні предмети у початковій школі дають характеристику предметних компетентностей учня за чотирирівневою системою. У першому класі оцінювання має описовий характер як рівня навчання, старанності та соціальної поведінки, так і предметів та освітнього процесу в цілому, але не результату.

         Учитель роздруковує два екземпляри свідоцтва. Батькам або особам, які їх замінюють, видають один екземпляр, другий залишається в закладі освіти і зберігається в особовій справі. За бажанням, батьки можуть залишити свій коментар у свідоцтві, для цього зустрітись з учителем і написати свої побажання на екземплярі, що зберігається в закладі освіти.

9. Оцінювання навчальних  досягнень  учнів 2 класу Нової української школи  здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу, затверджених наказом Міністерства освіти і науки  від 27.08.2019 року №1154 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу».

Навчальні досягнення учнів другого класу підлягають формувальному і

підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання

результатів навчання учнів у другому класі  здійснюється вербально.

Формувальне оцінювання, метою якого є відстеження особистісного

розвитку учнів, процесу опанування ними навчального досвіду як основи

компетентності, забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку особистості, є невід'ємним складником освітнього процесу та здійснюється постійно.

Формувальне оцінювання передбачає організацію учителем діяльності

учнів щодо усвідомлення ними цілей та очікуваних результатів навчання,

способів їх досягнення та визначення подальших навчальних дій щодо

покращання досягнень за результатами зворотного зв'язку.

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

- педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;

- аналізу учнівських портфоліо, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;

- самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;

-  оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;

-  застосування прийомів отримання зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу («Світлофор», «Мікрофон», «Вихідних квиток» тощо).

У другому класі рекомендується  дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання та використовувати інструментарій формувального оцінювання, що було запропоновано у Методичних рекомендаціях щодо орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 року  №924.                                                                                                                                     Педагогічне спостереження за навчальною та іншими видами діяльності учня 2 класу здійснюється учителем протягом року. Залежно від мети спостереження, вчитель може оцінювати дітей в різноманітних ситуаціях, коли вони працюють в парі, групі, індивідуально. Оцінюються також не тільки навчальні результати учня, але і його активність, зацікавленість, мотивація, що є також важливими цілями у початковій школі.

Учнівські портфоліо передбачають систематизацію робіт учнів як свідчення їхніх успіхів і досягнень. У другому класі діти започатковують ведення портфоліо у вигляді папки з прикріпленими аркушами таблиці для переліку робіт та графою для дати або іншому форматі, за спільним рішенням учителя та учнів.

Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя/учнів/батьків, що характеризують процес навмання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя' мають бути об'єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями. В оцінному судженні зазначають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їх наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог.

Неприпустимим є формулювання оцінних суджень, що принижують гідність дитини, прирівнювання оцінних суджень до певних рівнів навчальних досягнень, а також використання зовнішніх атрибутів (зірочки, квіточки, прапорці тощо) у разі їх співвіднесення з певними балами чи рівнями навчальних досягнень здобувачів освіти.

   Формувальне оцінювання має  мотивувати, підтримувати й надихати учнів на успіх, саморозвиток і вдосконалення, вияв власних здобутків у навчальній діяльності та сприяти формуванню навичок застосування знань і умінь під час виконання практико орієнтованих завдань. Воно має бути спрямованим на виявлення проблем і вчасне запобігання їх, нашаруванню; стимулювання бажання вчитися та прагнути досягати максимально можливих результатів; запобігання побоюванням помилитися.                                                              

 Підсумкове тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів у другому класі здійснюється протягом навчального року за результатами опанування ними теми, кількох тем, розділу програми тощо. Підсумкове завершальне оцінювання здійснюється в кінці навчального року з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання.

Підсумкове тематичне оцінювання здійснюється вербально за результатами виконання діагностичних робіт, розроблених на основі компетентнісного підходу, які можуть бути усними чи письмовими у формі тестових завдань, комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Форми та засоби оцінювання, зміст завдань учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу. Обсяг діагностичних робіт визначають з розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих; завдань учнями, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх готовності до виконання того чи іншого завдання. У другому класі тривалість виконання діагностичної роботи не повинна перевищувати 35 хвилин (із 40 хвилин уроку 5 хвилин - інструктаж, 35 хвилин - виконання роботи).

Усі діагностичні роботи проводяться протягом навчального року, дотримуючись структурування програмового матеріалу  логічно завершеними частинами. Проведення діагностичних робіт учитель передбачає у календарно-тематичному плані, орієнтуючись на кількість тем у межах кожного предмета або результати формувального оцінювання учнів.

Рекомендовано проводити  діагностичні роботи з мовно-літературної, математичної та природничої освітніх галузей.

Діагностика навчальних досягнень з таких освітніх галузей як технологічна, інформатична, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична може відбуватися у складі комплексних робіт із використанням компетентнісних завдань у межах інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Проведення окремих діагностичних робіт з цих освітніх галузей не передбачено.

Діагностичні роботи з мистецької та фізкультурної освітніх галузей, а також курсів за вибором не є обов'язковими у другому класі.

Письмові діагностичні роботи учні виконують у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах, бланках тощо. Результатом оцінювання діапюстичної роботи є оцінне судження відповідно до шкали оцінювання у свідоцтві досягнень учнів (згідно з додатком) або інша вербальна оцінка, за вибором учителя. У Класному журналі на сторінках «Облік навчальних досягнень учнів» у графі «Зміст уроку» (права сторінка розвороту журналу) фіксують факт проведення діагностичної роботи, у колонці під датою проведення уроку (ліва сторінка розвороту журналу). У Класному журналі не фіксуються оцінні судження (або інші позначки), що характеризують досягнення учня за результатами діагностичної роботи. Діагностичні роботи та їх результати є відображенням навчального поступу учнів та можуть зберігатися в учнівському портфоліо.

Документами, які свідчать про результати навчання учнів і підтверджують факт досягнення ними очікуваних результатів, є робочі зошити учнів, робочі аркуші з виконаними роботами, зошити для діагностичних робіт, учнівські портфоліо. Зошити для діагностичних робіт, учнівські портфоліо рекомендовано зберігати у школі.

Підсумкове завершальне оцінювання навчальних досягнень учнів передбачає узагальнення інформації про їхній навчальний поступ протягом навчального року, при цьому не передбачає проведення окремих діагностичних робіт. Результати Підсумкового завершального оцінювання учитель визначає на основі власних педагогічних спостережень, результатів тематичного оцінювання, аналізу учнівських портфоліо та фіксує у Класному журналі і свідоцтвах досягнень.

Свідоцтво досягнень заповнюється вчителем двічі на рік. У жовтні заповнюється лише його перша частина, у травні перша і друга частини.

      У свідоцтві досягнень учитель фіксує розгорнуту інформацію про навчальний поступ учня/учениці у закладі освіти протягом навчального року з усіх предметів вивчення за показниками, які відповідають визначеним типовою освітньою програмою очікуваним результатам навчання, та надає рекомендації щодо подальшого навчання. Документ підписують учитель ї батьки. Оригінал свідоцтва досягнень надається батькам, а його Завірена копія зберігається в особовій справі учня в закладі освіти.

Інформація про формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учня є конфіденційною. Вона обговорюється лише під час індивідуальних зустрічей учителя з учнем/ученицею та його/її батьками або консультацій з фахівцями, які беруть участь у розробленні індивідуальної траєкторії розвитку учня.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять наприкінці 4 класу державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

10. Навчальні досягнення учнів 3-4 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 року № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін в системі загальної середньої освіти», наказу Міністерства освіти і науки України від 19.08.2016 року №1009 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222».

11. Навчальні досягнення учнів  5-11 класів оцінюються  згідно наказу Міністерства освіти і науки України  від 05.05.2008 року № 371 «Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

РОЗДІЛ V

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

1. Під час оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників оцінюванню підлягають:

-ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій,форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень із метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти,

- постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників,

- налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу освіти,

- організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

2. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

3. Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоєння кваліфікаційної категорії, педагогічного звання.

4. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року №930, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 2010 року за  № 1255/18550 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011, наказом Міністерства освіти і науки України  № 1135 від 08.08.2013 року.

5. Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

6. За результатами атестації педагогічним працівникам присвоюються кваліфікаційні категорії: «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії».

•  Кваліфікаційна категорія «спеціаліст» присвоюється педагогічним працівникам з повною вищою освітою, діяльність яких характеризується:

- здатністю забезпечувати засвоєння учнями навчальних програм;

- знанням основ педагогіки, психології, дитячі та вікові фізіології;

- знанням теоретичних основ та сучасних досягнень науки;

- використання інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів в освітньому процесі;

- вміння вирішувати педагогічні проблеми;

- вміння установлювати контакти з учнями, батьками, колегами по роботі;

- додержання педагогічної етики, моралі.

• Кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої кваліфікаційної категорії» присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників  з кваліфікаційною категорією «спеціаліст» та які:

     -  постійно вдосконалюють свій професійний рівень;

     - володіють сучасними освітніми технологіями, методичним прийомами, педагогічними засобами;

     - різними формами позаурочної , позакласної роботи та їх якісним застосуванням;

     - застосовують інноваційні технології у навчально-виховному процесі;

     - знають основні нормативно-правові акти у галузі освіти;

     - користуються авторитетом  серед колег, учнів та їх батьків.

• Кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої кваліфікаційної категорії» присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників  з кваліфікаційною категорією «спеціаліст другої категорії» та які:

     - використовують методи компетентнісно-орієнтованого підходу до організації навчального процесу;

     - володіють технологіями  творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу  і здібності учнів;

      - впроваджують передовий педагогічний досвід;

      - формують навички самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці;

      - уміють лаконічно образно і виразно подати матеріал;

      - вміють аргументувати свою позицію та володіють  ораторським мистецтвом.

• Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії» присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників  з кваліфікаційною категорією «спеціаліст першої категорії» та які:

      - володіють інноваційними освітніми технологіями й методиками, активно їх використовують  та поширюють у професійному середовищі;

     - володіють широким спектром стратегії навчання;

     - вміють продумувати оригінальні, інноваційні ідеї;

     - застосовують нестандартні  форми та методи  організації освітнього процесу, що забезпечують  максимальну самостійність навчання учнів;

     - вносять пропозиції щодо вдосконалення освітнього процесу  в закладі освіти.

Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя

ІІІ. Комунікативна культура педагогічного працівника

7. Сертифікація педагогічних працівників закладу загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Положення про  сертифікацію педагогічних працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів  України від 27 грудня 2018 року №1190.

8. Сертифікація педагогічного працівника – це зовнішнє оцінювання професійної компетентності педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюються шляхом  незалежного тестування, само оцінювання та вивчення практичного досвіду.

9. Метою сертифікації є виявлення та заохочення педагогічних працівників з високим рівнем  педагогічної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

10. Педагогічні працівники беруть участь у сертифікації виключно  на добровільних засадах.

11. Сертифікація педагогічного працівника здійснюється  за умови його добровільної реєстрації, що здійснюється Українським центром оцінювання якості освіти та  регіональним центром оцінювання якості освіти.

12. Подання педагогічним працівником документів з метою  реєстрації для проходження сертифікації є підтвердження надання ним згоди на обробку персональних даних.

13. Сертифікація передбачає:

• експерти оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації шляхом виявлення практичного досвіду їх роботи, що організовується Державною службою якості освіти та її територіальним органами;
• самооцінювання  учасником сертифікації власної педагогічної майстерності;
• оцінювання фахових знань та умінь учасника  сертифікації шляхом їх незалежного тестування, що організовується Українським центром оцінювання якості освіти та регіональними центрами.

14. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу загальної середньої освіти здійснюється відповідно до частини  шостої статті 59 Закону України "Про освіту", затвердженої  Постановою Кабінету Міністрів відж 05.09.2017 року № 2145-VІІІ.

15. Процедуру, види, форми, обсяг (тривалість), періодичність, умови підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу загальної середньої освіти, включаючи механізм оплати, умову і процедуру визначення результатів підвищення кваліфікації  визначено Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №800.

16. Педагогічні працівники закладу освіти зобов'язані постійно підвищувати свою фахову кваліфікацію.

17. Відповідно до пункту 16 розділу «Особливості підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної) та фахової  передвищої освіти».

18. Загальний обсяг підвищення кваліфіції педагогічного працівника закладу  загальної середньої освіти не може бути  меншим ніж 150 годин на п’ять років.

19. Відповідно до листа Міністерства освіти  і науки України від 04.11.2019 року №1/9-683 «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників» педагогічному працівнику закладу освіти необхідно для проходження чергової атестації, починаючи з 2020 року виконати мінімальні вимоги щодо обсягу (кількості годин)  підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу освіти, а саме:

- 30 годин, якщо завершення атестації припадає на 2020 рік; 

- 60 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік; 

- 90 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік; 

- 120 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік; 

- 150 годин, якщо завершення атестації припадає на 2024 рік.

20. Критерії, правила та процедури оцінювання педагогічної діяльності

педагогічних працівників

Якість педагогічного складу закладу освіти регулюється прозорими

процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними

вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення

кваліфікації при погодженні  з профспілковим комітетом закладу освіти.

Прийняття на роботу здійснюється за відкритими і прозорими

процедурами, які передбачають розділи: загальні положення; права та обов’язки педагогічного працівника із визначенням вимог до якості освітньої діяльності, якості викладання, забезпечення навчальними ресурсами, неперервності професійного розвитку; оплата праці та соціально-побутове забезпечення.

Професійний розвиток та підготовка педагогічних працівників

реалізується в системі післядипломної освіти на базі Комунального вищого навчального закладу «Вінницька академія неперервної освіти» та  інших навчальних закладів і освітніх установ. За вибором педагогічного працівника безперервний професійний розвиток педагогічних працівників забезпечується системою постійно діючих наукових та методичних заходів різного рівня (Постанова  Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №800 «Про порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників»).

Відповідність фаховості вчителя навчальній дисципліні визначається

відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту

та досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням

відповідного підвищення кваліфікації.

Основними документами планування та обліку роботи педагогічних

працівників є класні журнали, календарне планування з предметів інваріантної і варіативної складової Робочого навчального плану закладу освіти  та поурочне планування.

РОЗДІЛ VІ

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності

керівних працівників закладу освіти

1. Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

- раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;

- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Критерії оцінювання управлінської діяльності:

- створення безпечних і комфортних умов навчання і праці,

- забезпечення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства і дискримінації,

- забезпечення мотивуючого до навчання освітнього простору,

- наявність ефективної стратегії та системи планування діяльності школи, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань,

- створення атмосфери довіри, прозорості, дотримання етичних норм,

- організація освітнього процесу на засадах людино- та дитино центризму,

- ефективна кадрова політика, забезпечення належних умов праці та можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників,

- прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з громадою,

- формування та забезпечення політики академічної доброчесності.

2. Процедура та правила оцінювання управлінської діяльності керівного складу закладу освіти визначені Типовим положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року №930, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 2010 року за  № 1255/18550 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011 року.

3. У процесі вивчення професійної діяльності керівних кадрів закладу загальної середньої освіти враховується:

  - виконання програми розвитку закладу освіти та результати інноваційної діяльності;

  - стан  організації навчальної та виховної роботи, додержання вимог державних  державних освітніх стандартів;

   - результати державного аудиту закладу освіти;

   - результати перевірок, проведених Державною інспекцією закладу освіти; місцевими органами управління освітою та інгими органами державного нагляду та інспекції;

  - додержання вимог щодо забезпечення безпечних та шкідливих умов навчання учнів;

  - підсумки моніторингу роботи з педагогічним колективом та іншими працівниками закладу освіти;

  - ефективність взаємодії з громадськими організаціями  та органами шкільного самоврядування;

  - додержання педагогічної етики та моралі;

  - звіти керівника закладу освіти про свою роботу  на загальних зборах (конференціях) колективу закладу  освіти;

  - аналіз розгляду звернень громадян;

  - ставлення  керівників закладу освіти до членів педагогічного та трудового колективу;

  - здатність організовувати педагогічний колектив для досягнення певних завдань;

  - вміння приймати відповідні рішення.

4.Критерії, правила та процедури оцінювання керівних працівників

закладу освіти:

Управління якістю освіти засновується на таких принципах:

- орієнтація на підвищення задоволеності усіх користувачів освітніх послуг;

- провідна роль керівництва при одночасному залученні усіх працівників

закладу освіти до створення та функціонування системи управління якістю освіти;

- стратегічне планування якості освіти;

- застосування процесного підходу та методології, відомої як «плануй -

виконуй-перевіряй-дій»;

- постійне удосконалення системи управління якістю освіти на основі

системних вимірювань рівня досягнення критеріїв якості;

- документування.

За результатами моніторингу якості освітньої діяльності суб’єктів

освітнього процесу визначаються відхилення фактичних значень від планових, здійснюється самооцінка, приймаються управлінські рішення щодо забезпечення якості освітньої діяльності. Аналіз результатів освітньої

діяльності закладу освіти  висвітлюється у звітах керівника закладу освіти та оприлюднюється на персональному сайті закладу освіти.

РОЗДІЛ VІІ

Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього

процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти

1. Заклад загальної середньої освіти створює та розвиває освітнє середовище для забезпечення сприятливих умов щодо навчальної та виховної діяльності, підтримки здобувачів освіти.

2. Матеріально-технічне забезпечення відповідає ліцензійним та акредитаційним вимогам: освітній процес та позакласна діяльність учнів здійснюється у класних кімнатах, предметних кабінетах, бібліотеці, спортивній залі та стадіоні, майстернях. У приміщенні закладу освіти є доступ до інтернету через покриття WiFi; наявна їдальня. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності представлено наявністю документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін.

3. Відповідальні за впровадження та виконання: адміністративно-господарська частина, заступники керівника закладу освіти з навчально-виховної роботи  та виховної роботи, педагог-організатор, соціально-психологічна служба, завідувач бібліотеки, педагогічні працівники.

РОЗДІЛ VІІІ

Інформаційні системи для ефективного управління

закладом освіти

1. Заклад освіти забезпечує збір, аналіз і використання відповідної інформації для ефективного управління освітньою діяльністю та освітніми програмами на основі використання інформаційних систем. Заклад освіти  підключений до мережі Інтернет. Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в

закладі освіти сприяють система «Інформаційна система управління освітою», програма КУРС Школа та додатки Google.

2. Відповідальні за впровадження та виконання заступники керівника з навчально-виховної та виховної роботи та вчитель інформатики.

3. Публічність інформації про діяльність закладу освіти забезпечується згідно з Законом України «Про освіту» та іншими нормативно-правовими актами. На офіційному сайті закладу розміщується інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті закладу освіти, систематично оновлюється.

РОЗДІЛ ІХ

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища,

універсального дизайну та розумного пристосування

1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування

створюють умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими

освітніми потребами для здобуття ними освіти на всіх рівнях освіти з

урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та

інтересів.

2. Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з

іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового,

кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного

пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб, визначені в

індивідуальній програмі розвитку.

3. Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних

закладів освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та відрахування таких осіб здійснюються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

4. Категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами

Кабінету Міністрів України.

5. Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні

групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У разі

звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група

або клас утворюється в обов’язковому порядку.

6. Особи з порушеннями фізичного, психічного, інтелектуального

розвитку і сенсорними порушеннями забезпечуються у закладах освіти

допоміжними засобами для навчання.

7. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування

створили інклюзивно-ресурсний центр з метою забезпечення реалізації права на освіту та психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами.

8. Будівля, споруда і приміщення закладу освіти частково відповідають

вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і

стандартами.

5.ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЯКОСТІ ОСВІТИ

Внутрішня система забезпечення якості освіти у закладі освіти базується на таких принципах:

  - відповідальності – заклад освіти  несе первинну відповідальність за якість освіти, що нею надається;

  - відповідності – забезпечення якості спрямовано на відповідність

європейським та національним стандартам освітньої діяльності та якості освіти;

  - адекватності – забезпечення якості враховує потреби та очікування здобувачів освіти, інших стейкхолдерів (зацікавлених осіб, причетних сторін) та суспільства;

  - автономності – забезпечення якості здійснюється шляхом самостійного, незалежного і відповідального прийняття рішень стосовно добору процедур, методів, засобів, інструментів для визначення стану та поліпшення якості;

  - вимірюваності – забезпечення якості ґрунтується на кваліметричній (частина теорії прийняття рішень) основі, здійсненні моніторингових процедур;

  - академічної культури – забезпечення якості сприяє розвитку

культури якості у суб’єктів освітнього процесу;

  -  відкритості – забезпечення якості супроводжується висвітленням

інформації щодо процесів та результатів, залученням зацікавлених осіб;

  - урахування вимог та інтересів усіх учасників процесів із забезпечення якості освіти: держави, засновиника, адміністрації, учнів і вихованців, учителів та допоміжного персоналу;

   -  компетентнісного підходу до формування мети, змісту та результатів навчання;

  - упровадження продуктивного навчання, що ґрунтується на інтеграції навчальної та навчально-дослідної діяльності;

   - практичної спрямованості освітнього процесу;

   - сприяння системи внутрішнього моніторингу підвищенню рівня якості освіти в закладі освіти ;

   - активної участі усіх працівників школи у реалізації стандартів із забезпечення якості освіти;

   - планомірність;

  -  обгрунтованість;

  -  повнота;

  - теоретична і методична підготовленість суб'єктів контролю;

  - відкритість;

  - результативність;

  -безперервність.

6. ПЛАНУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: МЕХАНІЗМ

РОЗРОБКИ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ПЕРІОДИЧНОГО

ПЕРЕГЛЯДУ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ

Стандарт забезпечення якості освіти - це нормативний документ, який

регламентує діяльність адміністрації, педагоічних працівників та учнів із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності.

Стандарти освіти для кожного рівня загальної середньої освіти розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки України.

На підставі Типової освітньої програми,  затвердженої Міністерством освіти і науки України, заклад  освіти розробляє навчальний план кожного рівня загальної середньої освіти. Навчальний план є нормативним

документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію

освітнього процесу. Навчальний план погоджує педагогічна рада заукладу освівти, затверджує керівник закладу освіти  і вводить в дію наказом по закладу освіти.

Робочі навчальні плани складаються для кожного класу відповідного

рівня загальної середньої освіти.

Робочі навчальні плани розробляють робочі групи у складі заступника

Керівника закладу освти  з навчальної-виховної роботи, голів методичних об’єднань.

Навчальні програми (календарне планування) з навчальних предметів

інваріантної і варіативної складової навчального плану розробляють педагогічні працівники та заступник керівника з навчально-виховної роботи  за погодженням із відповідними шкільними методичними об’єднаннями закладу освіти згідно з вимогами Типових освітніх програм.

Додаток №1

до Положення про забезпечення

якості освітньої діяльності

та якості освіти

Характеристика

найпоширеніших видів внутришкільного контролю

1. Фронтально-оглядовий контроль планується на початок та кінець

навчального року. Бажано охопити цим видом контролю якомога більше

педагогічних працівників , щоб знати, з якими потенційними можливостями вступає у новий навчальний рік кожний педагогічний працівник. Для цього контролю характерна одноразовість відвідування з метою загального ознайомлення з роботою педагогічного колективу в цілому і кожного вчителя окремо або з метою вивчення стану адаптації учнівського колективу.  Учителеві бажано заздалегідь повідомити, коли будуть відвідані його уроки. Результати

відвідування обговорюються здебільшого на нараді при директорові, при

цьому визначаються конкретні заходи індивідуальної допомоги, які потрібні

кожному членові педколективу. Після цього потрібно планувати інший вид

контролю, який сприятиме більш глибокому вивченню роботи вчителя.

2. Випереджувальний контроль спрямований на запобігання можливим

помилкам учителя. Він особливо ефективний у роботі з молодими педагогами.

При цьому виявляються слабкі сторони їхньої діяльності, потенційні

можливості, професійні здібності та вміння, організовується робота із запобігання можливим помилкам шляхом взаємодопомоги або самоосвіти.

Випереджувальний контроль може здійснюватися за такими напрямами:

а) допомога вчителеві в поглибленні наукових та методичних знань

(самоосвіта, курсова підготовка);

б) вжиття заходів щодо раціоналізації умов праці вчителя;

в) розширення форм громадського й адміністративного впливу.

Пам'ятаючи, що здібності до педагогічної діяльності розвиваються, як

правило, в процесі самої діяльності, здійснюючи випереджувальний контроль, варто допомагати вчителеві в моделюванні уроку, тобто забезпечувати так звану конструктивну діяльність. Це — один зі шляхів запобіганню можливим помилкам з боку вчителя.

3. Персональний контроль - припускає вивчення й аналіз педагогічної

діяльності окремого вчителя (в процесі вивченні стану викладання предмета,

у період атестації педагогічного працівника тощо). У ході персонального контролю

комісія вивчає відповідність рівня компетентності працівника відповідно до

вимог його кваліфікації, професіоналізму та продуктивності:

- рівень обізнаності вчителя в основах теорії педагогіки, психології та вікової

фізіології;

- змісту базового компонента предмета, що викладається; у методиках навчання та виховання;

- уміння створювати комфортну атмосферу в освітньому процесі;

- уміння застосовувати у практичній діяльності широкий набір методів, прийомів і засобів навчання;

- елементарні методи та засоби педагогічної діагностики;

- основні форми диференціації контингенту учнів;

- основні методи формування й розвитку пізнавальної та комунікативної культури учнів;

-  рівень оволодіння вчителя педагогічними технологіями, найбільш ефективними формами, методами та прийомами організації педагогічного процесу;

- рівень підготовки учнів;

- збереження контингенту учнів.

При оцінці діяльності вчителя враховується:

1 виконання державних програм у повному обсязі (проходження

матеріалу, проведення практичних робіт, контрольних робіт, екскурсій

тощо);

2 рівень навчальних досягнень учнів;

3 ступінь самостійності учнів;

4 диференційований та індивідуальний підхід до учнів у процесі навчання;

5 спільна діяльність учителя й учня;

6 наявність позитивної емоційної атмосфери;

7 уміння відбирати зміст навчального матеріалу;

8 здатність до аналізу педагогічних ситуацій;

9 уміння коректувати свою діяльність, узагальнювати свій досвід,

складати та реалізувати план свого розвитку;

10 форми підвищення професійної кваліфікації вчителя.

При здійсненні персонального контролю комісія має право:

1 знайомитися з документацією відповідно до посадових обов'язків

учителя (з тематичним плануванням, поурочними планами, класними

журналами, щоденниками та зошитами учнів, протоколами батьківських

зборів, планами виховної роботи тощо);

2 вивчати практичну діяльність педагогічних працівників школи через

відвідування й аналіз уроків, позакласних заходів тощо;

3 аналізувати статистичні дані про результати педагогічної діяльності

(контрольні роботи, зрізи, тематичне оцінювання тощо);

4 аналізувати результати методичної, дослідно-експериментальної роботи

вчителя;

5 виявляти результати участі учнів в олімпіадах, конкурсах, виставках,

конференціях тощо;

6 організувати соціологічні, психологічні, педагогічні дослідження

(анкетування, тестування учнів, батьків, учителів);

7 робити висновки та приймати управлінські рішення.

4. Класно-узагальнюючий контроль здійснюється в конкретному класі, під

час якого відвідуються всі уроки в класі впродовж двох-трьох днів. Класноузагальнюючий контроль спрямований на одержання інформації про стан навчально-виховного процесу в тому або іншому класі.

У ході класно-узагальнюючого контролю вивчається весь комплекс

навчально-виховної роботи в окремому класі:

1 діяльність усіх учителів;

2 включення учнів у пізнавальну діяльність;

3 прищеплення інтересу до знань;

4 рівень навчальних компетентностей, шкільна документація;

5 виконання однакових вимог до учнів;

6 стимулювання потреби в самоосвіті, самоаналізі, самовдосконаленні,

самовизначенні;

7 співробітництво вчителя й учнів;

8 виконання навчальних програм (теоретичної та практичної частини);

9 володіння вчителя новими педагогічними технологіями при організації

навчання;

10 дотримання єдиного орфографічного режиму;

11 робота вчителя з попередження відставання учнів, робота з учнями зі

слабкими навчальними досягненнями;

12 диференціація й індивідуалізація навчання;

13 робота з батьками учнів;

14 система виховної робота;

15 соціально-психологічна атмосфера у класному колективі.

Класи для проведення класно-узагальнюючого контролю визначаються за результатами аналізу за підсумками навчального року, півріччя.

За результатами класно-узагальнюючого контролю проводяться наради

при директорі або його заступниках, засідання методичного об’єднання,

класні години, батьківські збори, психолого-педагогічний консиліум.

5. Оперативний контроль – відвідування уроку, виховного заходу у зв’язку з

певною ситуацією (прохання вчителя, незадовільна поведінка учнів, низький

рівень навчальних досягнень учнів тощо). Оперативні перевірки можливі з

метою встановлення фактів та перевірки інформації про відхилення від

нормативних вимог, врегулювання та запобігання конфліктних ситуацій у

відносинах між учасниками освітнього процесу, прийняття оперативних

управлінських рішень. Їх організація можлива без попереднього

попередження.

6. Тематичний контроль застосовується для вивчення системи роботи

вчителя в межах однієї великої теми навчальної програми чи педагогічної

проблеми, яка має велике значення для вдосконалення навчально-виховного

процесу. Тематичний контроль планується і для перевірки реалізації

колективом учителів найважливіших завдань навчання та виховання учнів.

Часто питання, які підлягають тематичному контролю, є окремими аспектами

проблемної теми, над розв'язанням якої працює педагогічний колектив

упродовж навчального року.

Для проведення тематичної перевірки формується група вчителів, яку

очолює, як правило, один із членів шкільної адміністрації. Ця група упродовж 3-5 днів безпосередньо здійснює перевірку. Бажано, організовуючи Перевірку, виробити пам'ятку (план перевірки) для кожного перевіряючого.

Впродовж навчального року кожен із адміністрації закладу освіти  може здійснити не більше як три-чотири тематичні перевірки.

Результати перевірки узагальнюються керівником групи, потім

заслуховуються на одній з нарад. Необхідно в кожному випадку накреслити

конкретні заходи щодо усунення недоліків, виявлених у процесі перевірки,

взяти під контроль їх виконання.

Деякі питання (наприклад, стан підготовки до предметних олімпіад;

організація виховної роботи з певною категорією учнів; ведення учнівських

зошитів з мов і математики та стан їх перевірки; організація роботи гуртків

певного профілю) в плані тематичного контролю можуть проконтролювати

представники шкільних громадських організацій (наприклад, члени

методичної ради), які працюють у тісному контакті з членами шкільної

адміністрації.

Тматичний контроль дозволяє глибоко вивчити найголовніші питання навчально-виховної роботи. Наявність у плані внутрішньошкільного контролю глибоко продуманих тематичних перевірок свідчить про серйозний підхід адміністрації до керівництва закладом освіти.

8. При фронтальному контролі здійснюється поглиблена перевірка роботи

одного вчителя (в плані вивчення системи його роботи), всіх вчителів одного

фаху або ж глобального питання навчальної чи виховної роботи. Фронтальний контроль — це надійний засіб виявлення стану справ, що дає можливість вжити радикальних заходів щодо поліпшення становища. Триває перевірка 3-4 дні. Її здійснює керівник закладу освіти або один із  його заступників. Готуючись до перевірки, керівник групи повинен чітко визначити мету перевірки, за допомогою графіка проходження навчального матеріалу з'ясувати, які теми навчального курсу, що контролюються, вивчатимуться впродовж часу, відведеного для перевірки; відібрати серед них найскладніші; вивчити пояснювальну записку до навчальних програм; за підручниками поновити в пам'яті основний зміст навчального матеріалу, який вивчатиметься в цей період; переглянути відповідні інструктивно-методичні листи; виходячи з педагогічної проблеми, мети перевірки, скласти план перевірки.

У плані потрібно визначити склад комісії, яка здійснюватиме перевірку

(бажано, щоб до неї входили члени методичної ради, профкому школи), термін  виконання роботи; розподілити обов'язки між членами комісії; визначити класи, в яких будуть проведені контрольні роботи (не більше як два-три в кожного вчителя), усна перевірка знань. Слід визначити й учителів, які добиратимуть тексти контрольних робіт, питання для усної, тестової

перевірки, анкетування, а також осіб, які будуть аналізувати результати

перевірки.

Враховуючи особливості навчального предмета, що контролюється,

складається пам'ятка для перевіряючих, яка може мати такий вигляд:

- скільки відвідати уроків, яких;

- на які аспекти уроку звернути особливу увагу (розмаїття організаційних

форм, методичних засобів і прийомів, застосовуваних учителем);

- використання інноваційних технологій;

- як здійснюватиметься перевірка рівня навчальних досягнень учнів;

- робота вчителя зі слабовстигаючими учнями та з тими, хто виявляє

особливий інтерес до вивчення предмета;

- виконання навчальних програм;

- використання засобів навчання, технічних засобів навчання, комп'ютерної техніки;

- ведення учнями зошитів, додержання єдиного орфографічного режиму,

робота вчителя з учнівськими зошитами;

- організація позакласної роботи з предмета;

- участь учителя в методичній роботі, його навчальна документація;

- на які аспекти роботи вчителя слід звернути найбільшу увагу.

За результатами фронтального чи тематичного контролю, як правило,

видається наказ по закладу освіти або питання виноситься на засідання педагогічної ради (оформлюються аналітична довідка).

9. Вибірковий, епізодичний контроль - відвідування уроків та

позакласних виховних заходів, здійснюваного без попередження згідно

з тижневим планом директора чи його заступника. Контроль за роботою

педагогів, які відповідно до річного плану роботи закладу освіти не підлягають систематичному контролю та праця яких не викликає суттєвого

занепокоєння.

10.Контроль за організацією факультативних занять у закладі освіти. При його здійснені варто виходити з мети, поставленої перед цими курсами:

поглиблення знань з природничих, фізико-математичних, гуманітарних

наук; розвиток різнобічних інтересів та здібностей учнів, всебічне

задоволення їхніх духовних запитів; проведення профорієнтаційної

роботи тощо.

Здійснюючи контроль за організацією факультативних занять, звертати

увагу на такі питання:

• комплектація груп, врахування при цьому нахилів і здібностей учнів;

• тема, мета заняття (освітня, виховна, розвиваюча);

• відповідність навчально-матеріальної бази нормативним вимогам;

• обладнання, використання засобів навчання (технічнихзасобів навчання, комп'ютерної техніки);

• додержання структури та методики проведення занять;

• виховання навичок самостійної роботи з першоджерелами, підручниками,

довідковою літературою; впровадження елементів творчості та дослідництва,

використання міжпредметних зв'язків;

• відповідність матеріалу, що вивчається, програмовим вимогам; роль

факультативних занять для підготовки учнів до вступу в навчальні заклади;

• диференціація занять, розвиток пізнавальних інтересів учнів; роль

факультативних занять у реалізації принципів профорієнтації;

• результативність занять, їх вплив на поліпшення успішності з основ наук,

на формування наукового світогляду, загальної культури учнів;

• відвідування учнями занять.

Форми контролю за організацією факультативних занять:

1.Відвідування системи занять в одного вчителя (персональний контроль).

2.Відвідування факультативних занять у кількох учителів (тематичний

контроль). Перевірка записів факультативних занять у журналах (цю роботу

бажано виконувати щомісяця).

3.Перевірка учнівських зошитів з метою виявлення відповідності матеріалу, що вивчається, навчальним програмам, здійснення індивідуалізації

навчання.

4.Бесіди з учителями - керівниками факультативів та з учнями - членами

факультативних груп.

Щороку, орієнтовно в січні-березні, здійснювати перевірку того

факультативного курсу, який уперше введено в даному закладі освіти, або у разі, коли вчитель веде викладання лише перший рік. Якщо в результаті анкетування чи бесід з учнями спостерігається зниження інтересу до певного

факультативного курсу, це питання повинно стати об'єктом контролю.

11.Контроль за станом організації гурткової роботи в закладі освіти. Для

перевірки роботи гуртків можна використати таку пам'ятку:

• планування роботи гуртка;

• кількість учнів у гуртку, своєчасність і регулярність проведення гурткових занять;

• підготовка робочих місць до заняття;

• органи самоврядування гуртка, допомога старости та чергових керівникові гуртка;

• зв'язок між змістом окремих занять;

• робота керівника гуртка з виховання в учнів навичок самостійної роботи

з довідниками та іншими матеріалами, формування конструкторських,

раціоналізаторських навичок тощо;

• науковість та систематичність занять, їх зв'язок з життям, з власним

досвідом школярів;

• дотримання єдиних вимог до гуртківців;

• дотримання структури заняття: вступна бесіда, теоретична частина,

практична частина, підбиття підсумків;

• зацікавленість гуртківців темою заняття.

Контролювати стан гурткової роботи в закладі осввіти бажано щорічно.

12. Контроль за рівнем навчальних досягнень школярів.

Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень учнів:

1 Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

2 Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою

і термінами проведення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.

3 Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

4 Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів

завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

5 Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі

зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів).

6 Стан ведення учнівської документації (зошити для практичних,

лабораторних робіт, тематичних оцінювань, робочі тощо).